Лише дві години на тиждень - і ти щасливий

Сьогодні, 5 вересня, відзначається Міжнародний день благодійності.  Творити благі безкорисливі справи, бути милосердним, допомагати тим, хто потребує -- от головні засади благодійництва. Та, виявляється, благодійництво ще й корисне для здоров'я.

 

Як каже Шон Ейкор, професор Гарвардського університету, автор програми та однойменної книги "Перевага бути щасливим", з якою він виступив у 42 країнах світу, для почуття щастя достатньо допомагати іншим 100 годин на рік, або дві години на тиждень.


Сайт "Добрий лікар" дізнався про думки психологів та громадських діячів з цього приводу.


-- Чому благодійництво, допомога іншим, пов'язана з відчуттям власного щастя?

-- Ви здивуєтеся, але людина може існувати лише у системі контактів з іншими, -- каже Володимир Савінов, молодший науковий співробітник Лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПНУ. -- Як істота соціальна, кожен з нас повинен мати, з ким розділити почуття, вивільнити свідомість. Якщо людину повністю ізолювати від контактів, за якийсь час вона просто збожеволіє.

Скажімо, в Африці досі живе плем'я, яке має традицію: коли хтось хворіє, інші оточують його і ритуально борються з хворобою. І людина швидше видужує, хоча насправді отримала не ліки, а звичайну підтримку, а також підтвердження своєї значущосі.

Насправді, усе, що ми робимо, ми робимо для когось. Самодостатність людини -- це міф. Сама по собі вона не може бути  самодостатньою, адже існує лише у форматі взаємостосунків з іншими. Як казав відомий психолог Карл Роджерс, людина є "невиліковно соціальною".

За великим рахунком, ми сприймаємо себе такими, як бачать нас інші. Ми потребуємо цього зворотнього контакту, інакше не можемо скласти повну картину себе. До речі, ці тези присутні й в українській школі психології. Зокрема, академік Сергій Максименко, фундатор української генетичної психології, каже, що про свої потенціали людина дізнається від інших людей, й лише потім привласнює їх.

А професор Тетяна Титаренко говорить про так званий життєвий світ особистості -- це не лише людина в її минулому, теперішньому і майбутньому. Це, насамперед, людина серед людей. Поза людським оточенням, поза взаєминами вона не можу існувати.

-- Але ж не всі намагаються допомагати іншим. Чому так?

-- Кожна людина має свій рівень егоїзму та альтруїзму, -- каже психолог Світлана Кирилова. -- Власне, альтруїстичні переживання виникають на основі потреб у сприянні, допомозі іншим людям. Це бажання принести іншим людям радість, почуття надійності, надати співчуття і співпереживання, врешті, конкретно чимось допомогти -- словом або ділом.

 

І задоволення цієї потреби здатне зробити людину щасливішою. Адже вміння давати є дуже важливим. Ви ж знаєте: можна бути забезпеченим, але нещасливим. Дуже часто володіння чи придбання чогось для самого себе не приносить задоволення -- а от коли людина здатна щось безкорисливо віддати, вона підвищує свою самооцінку, відчуває приємність від цього. До речі, волонтери відзначаються вищим ступенем  психологічного блогополуччя.

Доведено, що альтруїсти відчувають набагато менший стрес, в цілому є  оптимістичними, врівноваженими, спокійними людьми. Кожен, хто здатний допомогти іншим людям у критичній ситуації, причому коли ця допомога не обіцяє ніякої вигоди, отримує важливий життєвий досвід. Крім того, будь-яка благодійність та допомога ближньому змушує людину  переглянути своє ставлення до власного життя.

Тому -- йдіть і допомагайте. Це необов'язково має бути якась велика сума грошей -- допомогти можна старенькій сусідці, якщо сходити замість неї в магазин за хлібом. Подивіться навколо -- можливо, допомога, фізична чи психологічна, потрібна комусь з ваших колег, сусідів, друзів, родичів.

-- Благодійність чи волонтерство не завжди означає матеріальну допомогу, -- каже Максим Лациба, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень. --  Скажімо, ви можете прийти до лікарні та провести з дітьми (або з дорослими пацієнтами) якийсь майстер-клас, підмінити родичів на чергуванні, давши їм можливість відпочити, читати вголос лежачим хворим, надати у користування своє авто (наприклад, кілька разів на тиждень возити онкохвору дитину на хіміотерапію, якщо її проводять в іншому приміщенні).

А якщо хочете допомогти матеріально, дізнайтеся у персоналу чи адміністрації лікарні, що справді потрібно. Можливо, не вистачає якихось ліків чи розхідних матеріалів, а, можливо, й простирадл. Тобто, варіантів безліч.

 

Наша довідка: альтруїзм -- це безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших. Це такий напрям поведінки і діяльності людини, який ставить інтереси іншої людини або загальне благо вище особистих інтересів. Вважається протилежністю до егоїзму

Психологи зазначають, що надання допомоги тим, хто її потребує, безвідносно до можливої вигоди в майбутньому, є нормою соціальної відповідальності. Альтруїстичне прагнення надати допомогу зовсім сторонній людині здавна вважається доказом особливо вишуканої шляхетності.


 

Реклама

Читайте також:

Тема дня

У багатьох зимові застуди супроводжуються ураженням горла й
Для профiлактики серцево-судинних хвороб раз на пiвроку треба проводити курс очищення судин
Хочемо того чи нi,  але з вiком стiнки судин засмічуються холестериновими бляшками, якi з часом можуть  навiть перекрити просвiт судини.

Новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.