Лише дві години на тиждень - і ти щасливий

Сьогодні, 5 вересня, відзначається Міжнародний день благодійності.  Творити благі безкорисливі справи, бути милосердним, допомагати тим, хто потребує -- от головні засади благодійництва. Та, виявляється, благодійництво ще й корисне для здоров'я.

 

Як каже Шон Ейкор, професор Гарвардського університету, автор програми та однойменної книги "Перевага бути щасливим", з якою він виступив у 42 країнах світу, для почуття щастя достатньо допомагати іншим 100 годин на рік, або дві години на тиждень.


Сайт "Добрий лікар" дізнався про думки психологів та громадських діячів з цього приводу.


-- Чому благодійництво, допомога іншим, пов'язана з відчуттям власного щастя?

-- Ви здивуєтеся, але людина може існувати лише у системі контактів з іншими, -- каже Володимир Савінов, молодший науковий співробітник Лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПНУ. -- Як істота соціальна, кожен з нас повинен мати, з ким розділити почуття, вивільнити свідомість. Якщо людину повністю ізолювати від контактів, за якийсь час вона просто збожеволіє.

Скажімо, в Африці досі живе плем'я, яке має традицію: коли хтось хворіє, інші оточують його і ритуально борються з хворобою. І людина швидше видужує, хоча насправді отримала не ліки, а звичайну підтримку, а також підтвердження своєї значущосі.

Насправді, усе, що ми робимо, ми робимо для когось. Самодостатність людини -- це міф. Сама по собі вона не може бути  самодостатньою, адже існує лише у форматі взаємостосунків з іншими. Як казав відомий психолог Карл Роджерс, людина є "невиліковно соціальною".

За великим рахунком, ми сприймаємо себе такими, як бачать нас інші. Ми потребуємо цього зворотнього контакту, інакше не можемо скласти повну картину себе. До речі, ці тези присутні й в українській школі психології. Зокрема, академік Сергій Максименко, фундатор української генетичної психології, каже, що про свої потенціали людина дізнається від інших людей, й лише потім привласнює їх.

А професор Тетяна Титаренко говорить про так званий життєвий світ особистості -- це не лише людина в її минулому, теперішньому і майбутньому. Це, насамперед, людина серед людей. Поза людським оточенням, поза взаєминами вона не можу існувати.

-- Але ж не всі намагаються допомагати іншим. Чому так?

-- Кожна людина має свій рівень егоїзму та альтруїзму, -- каже психолог Світлана Кирилова. -- Власне, альтруїстичні переживання виникають на основі потреб у сприянні, допомозі іншим людям. Це бажання принести іншим людям радість, почуття надійності, надати співчуття і співпереживання, врешті, конкретно чимось допомогти -- словом або ділом.

 

І задоволення цієї потреби здатне зробити людину щасливішою. Адже вміння давати є дуже важливим. Ви ж знаєте: можна бути забезпеченим, але нещасливим. Дуже часто володіння чи придбання чогось для самого себе не приносить задоволення -- а от коли людина здатна щось безкорисливо віддати, вона підвищує свою самооцінку, відчуває приємність від цього. До речі, волонтери відзначаються вищим ступенем  психологічного блогополуччя.

Доведено, що альтруїсти відчувають набагато менший стрес, в цілому є  оптимістичними, врівноваженими, спокійними людьми. Кожен, хто здатний допомогти іншим людям у критичній ситуації, причому коли ця допомога не обіцяє ніякої вигоди, отримує важливий життєвий досвід. Крім того, будь-яка благодійність та допомога ближньому змушує людину  переглянути своє ставлення до власного життя.

Тому -- йдіть і допомагайте. Це необов'язково має бути якась велика сума грошей -- допомогти можна старенькій сусідці, якщо сходити замість неї в магазин за хлібом. Подивіться навколо -- можливо, допомога, фізична чи психологічна, потрібна комусь з ваших колег, сусідів, друзів, родичів.

-- Благодійність чи волонтерство не завжди означає матеріальну допомогу, -- каже Максим Лациба, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень. --  Скажімо, ви можете прийти до лікарні та провести з дітьми (або з дорослими пацієнтами) якийсь майстер-клас, підмінити родичів на чергуванні, давши їм можливість відпочити, читати вголос лежачим хворим, надати у користування своє авто (наприклад, кілька разів на тиждень возити онкохвору дитину на хіміотерапію, якщо її проводять в іншому приміщенні).

А якщо хочете допомогти матеріально, дізнайтеся у персоналу чи адміністрації лікарні, що справді потрібно. Можливо, не вистачає якихось ліків чи розхідних матеріалів, а, можливо, й простирадл. Тобто, варіантів безліч.

 

Наша довідка: альтруїзм -- це безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших. Це такий напрям поведінки і діяльності людини, який ставить інтереси іншої людини або загальне благо вище особистих інтересів. Вважається протилежністю до егоїзму

Психологи зазначають, що надання допомоги тим, хто її потребує, безвідносно до можливої вигоди в майбутньому, є нормою соціальної відповідальності. Альтруїстичне прагнення надати допомогу зовсім сторонній людині здавна вважається доказом особливо вишуканої шляхетності.


 

Реклама

Читайте також:

Тема дня

Медики попереджають: під час холодної й сирої погоди загострюється одна з найбільш поширених хвороб осені.  Ви можете не застуджуватись, але на фоні похолодання може з"явитися кашель, причиною чого
Не секрет, що стан нашого здоров'я регулюється саме гормонами.  А, власне, яку роль вiдiграють гормони у нашому життi? Чому виникають гормональнi порушення?

Новини

13:00
Науковці пояснили, чому сновидіння такі корисні
11:30
Дієта з високим вмістом солі знижує рівень корисних бактерій в кишківнику та сприяє гіпертонічним кризам
Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.