Ця рослина-паразит розсмоктує пухлини, позбавляє аденоми, допомагає при гiпертонiї, ревматизмi та проблемах зi шкiрою

Саме зараз - час заготовляти сировину

Високо на кронах безлистих дерев можна побачити наче гнiзда --
насправдi це омела. Виявляється, це дуже корисна лiкарська
сировина.
------

-- Найбiльше корисних речовин у листi та корi омели. Її активно
застосовують у народнiй медицинi, але це слiд робити дуже
обережно i зi знанням справи, бо рослина отруйна, -- каже Валерiй
Мусiйчук, кандидат сiльськогосподарських наук. -- Активнi
речовини омели знижують артерiальний тиск, розширюють судини,
зменшують збудливiсть центральної нервової системи.

У Нiмеччинi i Швейцарiї навiть розвинувся самостiйний напрям
лiкування рослиною -- омелотерапiя. Науковцi дослiдили, що омела
стимулює природне вiдмирання ракових клiтин i має
антиметастатичний вплив, тож препарати з омели експериментально
застосовують i в лiкуваннi онконедуг.

-- У домашнiх умовах, -- розповiдає Олена Баклюкова, травознай, --
найпростiше використовувати протизапальнi властивостi омели.
Свiжий сiк вiчнозеленої рослини прикладають до ран, наривiв,
фурункулiв. Активнi речовини соку знiмають запалення i сприяють
загоєнню хвороб шкiри. Юнi дiвчата i хлопцi часто мають 
проблему -- висипання на шкiрi. I витрачають грошi на дорогi аптечнi
препарати. А можна спробувати вiдвар з омели -- ефективний засiб
проти прищiв i гнiйникiв.

Столову ложку сировини (дрiбно порiзанi листя i стебла)
залити склянкою окропу, настояти годину, процiдити i робити
примочки (наприклад, проти прищiв). Але увага: ця рослина
отруйна, тому вона протипоказана вагiтним, застосовувати її слiд
обережно, тiльки короткими (до тижня) курсами, адже сильнодiйнi
речовини мають здатнiсть накопичуватися в органiзмi.

-- Омела -- вiчнозелений кущ з гiлками, якi легко ламаються, --
каже знавець народної медицини Катерина Фриндак. -- 
Паразитує омела на деревах багатьох листяних порiд -- на
липах, тополях, вiльсi, вербi, дубi, яблунi, грушi та iнших,
прикрiплюючись до них спецiальними коренями- присосками. На
хвойних деревах омела трапляється дуже рiдко. 

Для лiкування використовують молодi пагони з листками, частiше --
листя. У жодному разi не можна використовувати насiння та ягоди
-- вони отруйнi!

Сировину заготовляють вiд пiзньої осенi до початку сокоруху в
деревах. Зрiзанi гiлки та листя сушать у добре провiтрюваному
примiщеннi, розстеливши тонким шаром на полотнi чи паперi.
Додатково обробляють омелу в сушарках при температурi 40 -- 50
градусiв. А зберiгають рослину в щiльно закритих банках у сухому
темному мiсцi.

-- Якi хвороби лiкують омелою?

-- Препарати з омели знижують артерiальний тиск, заспокоюють,
вони мають в'яжучу та кровоспинну дiю, стимулюють сечовидiлення.
Настiй з омели рекомендують при гiпертонiчнiй хворобi I та II
стадiй. 

Крiм того, настiй омели рекомендують при надмiрних менструацiях,
маткових кровотечах, при клiмаксi, а також при легеневих чи носових
кровотечах. Цю рослину використовують i в лiкуваннi деяких
новоутворень, особливо якщо вони не пiддаються операцiям. При
тому користуються омелою, знятою з берези. Такий вiдвар
використовують ще як кровоочисний засiб. А вiдвари омели, яка
росла на дубi, рекомендують вживати при хворобах серця,
бронхiальнiй астмi, туберкульозi легень. Свiжий сiк омели
прикладають до ран, виразок, пухлин, ним закапують вуха (по 2
краплi тричi на день). 

Ще омела допомагає здолати iстерiю, її використовують у
лiкуваннi епiлепсiї. Вiдвар цiєї рослини заспокiйливо дiє на
центральну нервову систему, його використовують при надмiрнiй
збудливостi, судомах, запамороченнi. Позитивну лiкувальну дiю
має ця рослина для лiтнiх людей при занепадi сил, поганому
самопочуттi, болю голови.

Омела має сечогiнну дiю, тому її рекомендують при хворобах
нирок (нефрит), при артритi, ревматизмi, остеохондрозi.
Вiдвар цiєї рослини рекомендують вживати на початкових стадiях
гiпертонiї у зборах, а також при крововиливах у мозок (iнсульт),
атеросклерозi. При запаленнi лiмфатичних вузлiв настiй вживають
усередину, а також роблять примочки. При бiлях, ерозiї шийки
матки з вiдвару роблять спринцювання, ставлять тампони; а при
геморої застосовують мiцнiший вiдвар для ванночок.

Проте слiд пам'ятати, що тривале вживання засобiв з омели може
спричинити отруєння. Не можна пити настої та вiдвари цiєї
рослини при вагiтностi, низькому тиску, порушенiй функцiї
щитоподiбної залози, iндивiдуальнiй непереносимостi. 
Омела -- токсична рослина, тому треба дотримуватися дозування!

-- Як готують настої з омели?

-- Щоб приготувати настiй, потрiбно 15 грамiв сировини залити 200
мiлiлiтрами окропу. Настоюємо до охолодження, процiджуємо i
вживаємо по столовiй ложцi тричi на день.

Чай з омели готуємо так: чайну ложку сировини заливаємо 200
мiлiграмами кип'яченої холодної води. Настоюємо 8 годин,
вживаємо по 80 мiлiграмiв тричi на день. 

Настоянку з омели готуємо на 70%-му спиртi у спiввiдношеннi 1:5.
Настоюємо тиждень, а потiм вживаємо по 40 крапель тричi на день.

При гiпертонiчнiй хворобi готують 30% настоянку зi свiжого листя
омели, яка виросла на глодi. Для цього використовують горiлку.
Настоянку вживають вiд пiв- до повної чайної ложки тричi на день
протягом двох-чотирьох тижнiв, а далi -- при потребi. 

Або: взяти по 30 г листя омели бiлої та квiток глоду
криваво-червоного. Чайну ложку збору залити склянкою окропу,
настояти 30 хвилин, процiдити. Вживати по 60 -- 80 мл тричi на день
через годину пiсля їди.

Для лiкування аденоми використовують такий засiб: листя омели
бiлої, коренi кульбаби лiкарської, квiти гадючника в'язолистого
-- по 50 грамiв, коренi вовчуга польового -- 100 грамiв, кора
лiщини -- 200 грамiв. 2 столовi ложки сумiшi заливають 600
мiлiграмами окропу, варять 3 хвилини, настоюють пiвгодини,
процiджують. Вживають по 80 мiлiграмiв 6 разiв на день за 15
хвилин до їди та через 30 хвилин пiсля вживання їжi.

Для вигнання круглих глистiв вживають сумiш листкiв омели i
кореня валерiани у спiввiдношеннi 1:2, подрiбнених на порошок, по
чайнiй ложцi щодня протягом 3 днiв. При цьому їдять багато
свiжої тертої моркви. Дiтям при глистах дають теплий вiдвар з 3
г листкiв омели на 200 мл молока.

При надмiрних менструацiях: столову ложку сумiшi (порiвну)
трави омели бiлої, трави грицикiв i трави споришу варити 15
хвилин у склянцi води. Випивають вранцi i ввечерi по склянцi.

Застосовують вiдвар омели з валерiаною. Узяти по 6 г омели i
валерiани на склянку окропу, дати раз закипiти i пiсля
охолодження пити по столовiй ложцi через 2 години.

При кольпiтi i бiлях -- столову ложку омели i столову ложку
деревiю звичайного заливають 1 л окропу, настояти до охолодження
i використовувати для спринцювання.

Для лiкування склерозу судин: а) взяти 25 г рути жовтої, по 20 г
омели бiлої (росте на каштанi або глодi), квiтiв каштану, квiтiв
гречки; по 10 г буркуна жовтого, цмину, кореня валерiани. Усi
рослини змiшати, подрiбнити. На одну порцiю взяти столову ложку
сировини на 200 мл окропу. Заливати чай краще в термос,
настоювати нiч. Зранку процiдити, додати до смаку меду, пити 3
рази на день по 200 мл протягом 2 мiсяцiв;

б) внутрiшньо: взяти 5 г омели березової; 10 г листя гiнкго
бiлоба, 10 г квiтiв каштану, 10 г буркуна жовтого, 15 г квiтiв
гречки, 10 г деревiю. Усi складовi змiшати, подрiбнити. Взяти
столову ложку на 200 мл окропу. Настоювати 30 хвилин. Пити 2 -- 3
рази на день.

Реклама

Читайте також:

Тема дня

Одним з найважчих наслідків застуди є гайморит.

Новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.