Названо орган, який споживає найбільшу кількість енергії в нашому організмі

Відсьогодні у всьому світі відзначають тиждень мозку. З цього приводу нейробiологи з Кембрiджського унiверситету заявили, що сучасній людині бракує енергії для роботи мозку. На їх думку людина не може стати розумнiшою, бо для цього мозковi потрiбно використовувати додаткову енергiю та кисень. Науковцi
пояснюють, що мозковi потрiбно чимало додаткової енергiї бодай для того, аби спiвставляти певну iнформацiю з рiзних джерел. А це свiдчить про iснування лiмiту iнформацiї, котру ми можемо опрацювати.

Тож людина перебуває на пiку розвитку свого мозку, кажуть вченi. Iншими словами, нам вже не вдасться збiльшити свою розумову дiяльнiсть.

Прокоментував таку заяву професор Микола Макарчук, доктор бiологiчних наук, завiдувач кафедрою фiзiологiї людини i тварин Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка.

-- Про яку енергiю мова? Чого саме не вистачає нашому мозковi для
розвитку?

-- Спершу поясню, що є чимало органiзмiв, котрi є автотрофами, що в перекладi означає "сам живиться". Наприклад, дерева. Вони досягли може навiть бiльшого бiологiчного прогресу нiж людина. Бо окрiм води та мiнералiв використовують енергiю сонця. Iншими словами, для отримана необхiдної енергiї вони не потребують змiни мiсня. Тодi як тварини є гетеротрофами: щоб отримати енергiю й
вижити, треба когось з"їсти. Це змусило людину швидко рухатись, реагувати на змiни в довкiллi. Така гонка за виживання свого часу призвела до розвитку мозку.

Тож такий орган як мозок забезпечує виживання. Мова про свого роду еволюцiйне надбання. Спершу перед живим органiзмом з"являється завдання (функцiя). А потiм природа створює орган, необхiдний для виконання цiєї функцiї.

На даний час нам вiдомо, що мозок є найбiльш енергоємним органом нашого тiла. Коли людина перебуває в станi спокою, мозок витрачає приблизно 20 -- 22 вiдсотка загальної енергiї органiзму. А коли працює, "доза" енергiї збiльшується до третини вiд загальної кiлькостi. Тобто, йдеться про найбiльш енерговитратний "механiзм"
нашого тiла.

-- А чи залежить здатнiсть до розвитку цього органу вiд його розмiру?

-- Згiдно з найновiшими дослiдженнями, за останнi 20 тисяч рокiв мозок людини втратив у вазi близько 200 грамiв. Тобто, нашi попередники мали значно бiльший за розмiрами мозок, бо вони жили за умов, коли необхiдно було постiйно його напружувати, аби знаходити новi шляхи для виживання. 

А що вiдбувається в наш час? Взяти бодай школярiв. Ранiше, наприклад, учнi множили в стовпчик, а зараз роблять це виключно за допомою калькулятора. Цивiлiзацiйнi блага полегшують нам життя, зникає потреба постiйно задiювати мозок. З цього приводу можна заперечити, мовляв, чимало людей займається розумовою дiяльнiстю. Насправдi ж таких людей, що увесь час змушують мозок
напружено активно працювати, всього 5 -- 10 %...

-- А якщо умови нашого iснування рiзко змiняться, чи вистачить
людському мозку потенцiалу, аби забезпечити виживання?

-- Звiсно, за таких умов значна частина людей вимре, бо вони не зможуть пристосуватися. Але завжди є люди, котрi мають надздiбностi. Ось, до прикладу, мозок Тургєнєва важив приблизно два кiлограма 50 грамiв, а мозок Анатоля Франца -- лише кiлограм сто грамiв. Рiзниця майже в 200 вiдсоткiв, але обидвi постатi
були генiями. А генiальнiсть є генетично обумовленим фактом.

Цей феномен можна порiвняти зi спортсменами. Примiром, якщо в однiй групi з однаковими навантаженнями будуть тренуватися люди зi звичайними здiбностями й тi, у кого є талант. Другi завжди отримуватимуть кращi результати. Хоча першi мають шанс розвинути надзвичайнi здiбностi. От i мозок можна тренувати (як i iншi
м"язи). До речi, вiдомо, що в мозку пiанiстiв зони, що вiдповiдають за рух пальцiв, є в 2 -- 3 рази бiльшими за об"ємом нiж в тих, що не є музикантами.

Але наука ще не так багато знає про структуру й дiяльнiсть мозку. Цей орган i надалi залишається непiзнаним. В залежностi вiд умов вiн сам себе перебудовує внутрiшньо. Тож якщо людство опиниться в нових екстремальних умовах життя, в нас з"явиться нове завдання, нова функцiя. Вiдповiдно, мозок буде змiнюватись,
переформатовуватись. Зрештою, у нас є шанс збiльшити об"єм мозку й в такий спосiб "набрати" втраченi 200 грамiв. Або ж природа створить новий орган...

Реклама

Читайте також:

Тема дня

Відвари хвої корисно не тільки додавати у ванну, лікувати ними кашель, вони можуть подолати тягу до горілки.
Учені університету Тафтса (США) провели масштабне дослідження, щоб  визначити рівень споживання солі та наслідки такого  споживання. Вони нагадали, що

Новини

09:37
Чому кожен реагує на однакову температуру навколишнього середовища по-різному і як натренувати організм до її перепадів?
13:00
І як правильно поводитися, коли температура тіла “зашкалює”.
11:00
Нещодавно у Львові жінка з коронавірусом народила здорових двійнят.
13:00
Нова модна дієта, яка буцімто рятує від онкохвороб, - цілковито антинауковий міф.
11:56
Фахівці кажуть, що логопедичні недоліки, які не зникли після п'яти років, ймовірно залишаться й у дорослому віці.
12:00
Про їхні переваги і недоліки порівняно з іншими індивідуальними засобами гігієни жінки.
10:14
Вона може нормалізувати рiвень цукру і холестерину у кровi, кажуть лікарі.
11:00
Тепер вона нерідко розвивається у дітей 9-10-річного віку.
Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.