Той, хто бодай раз у житті пережив коросту, запам'ятає її надовго. Свербіж, що наростає у вечірні години і позбавляє сну. Недуга не лише непокоїть фізично, вона змінює фізіологічний склад крові й здатна довести хворого до нервового зриву.
Хто найбільше ризикує заразитися коростою? Як захиститися від
неї?
-- Коросту (скабіоза) спричиняє коростяний кліщ (sarcoptes scabiei), який паразитує у верхніх шарах шкіри. Цей збудник мігрує від людини до людини, -- розповіла Олена Левицька, лікар-епідеміолог обласного лабораторного центру
Держсанепідслужби України. -- "Підчепити" коростяного кліща найвірогідніше можна у місцях скупчення людей: в автобусі, трамваї, потязі, магазині. Доторкнувшись до поручнів чи прилавка рукою, а потім змахнувши нею волосся з обличчя чи шиї, ми й незчуємося, як матимемо збудника корости.
Можна заразитися і у процесі звичайного потиску руки хворого, і у примірочній магазину (наприклад, якщо річ перед вами приміряв хворий), і в душовій кабіні, і у ліжку з людиною, ураженою кліщем... Коростяний кліщ за межами людського організму живе 3 -- 5 діб. Він тільки й чекає, щоб уп'ястися в чиюсь шкіру. Збудник
мікроскопічний, його на тілі відразу й не помітиш.
Паразити негайно починають прогризати ходи в роговому шарі епідермісу, що супроводжується свербежем. Заразитися можна також личинками, тоді клінічна симптоматика розвивається приблизно через два тижні.
Але в кожному разі симптоми хвороби схожі: свербіж, що наростає увечері й уночі (час активізації кліща); характерні коростяні ходи на шкірі; поява кров'янистих кірочок, які часто розміщені попарно або ланцюжком. Коростяні ходи найчастіше можна побачити на бокових поверхнях кистей і пальців, на згинальних і бокових поверхнях променево-зап'ясткових суглобів, ліктів, тильних поверхнях ступень. Це білуваті або бурого кольору лінії, які ледь вивищуються над рівнем шкіри.
-- Коросту називають хворобою брудних рук. Чи означає це, що людям охайним вона не загрожує?
-- На жаль, це не так. В осіб, які часто миються, дуже ретельно дотримуються правил особистої гігієни, може розвинутися малосимтомна короста -- з незначними висипаннями, кров'янистими кірочками, подряпинами і слабковираженим свербежем.
Так звана короста охайних -- це стерта форма хвороби, яка трапляється у людей, котрі мають нормальну імунореактивність, унаслідок чого не спостерігається алергічної реакції на наявність кліщів. У такому разі хвороба характеризується
поодинокими висипами на грудях чи навколо пупка, які можуть і не створювати дискомфорту, лише вночі виникає свербіж.
Якщо вчасно і правильно не пролікувати коросту, вона може спричинити ускладнення: гноячкові хвороби, фурункули, дерматити, зміни з боку внутрішніх органів та крові.
-- Як лікують коросту і які методи профілактики хвороби?
-- Призначають спеціальні протипаразитичні препарати, зокрема на основі сірки. Причому лікування доцільно проводити у вечірні години -- між 18-ю і 24-ю, враховуючи біоритм життєдіяльності коростяного кліща.
Основний метод профілактики корости -- миття рук після відвідування громадських місць. Не варто використовувати чужі речі або предмети особистої гігієни (постіль, рушники тощо). Якщо якісь речі (ті, що належать хворому, чи вживаний одяг з магазину) попрасувати або обробити гарячою парою не можна, ними не слід користуватися вісім днів, аби кліщ за цей час загинув.
