Фахівець розповів, як змінилось здоров'я школярів за навчальний рік, і хто у цьому винен

За період навчання поширеність хвороб органів травлення та проблем із зором зростає в півтора рази, недуг ендокринної системи -- в 2,6 рази. Майже у кожного випускника фіксують захворювання опорно-рухового апарату...

Такими фактами діляться вітчизняні фахівці. Про те, з яким рівнем здоров"я наші діти закінчують навчальний рік розповів Георгій Даниленко, завідувач відділом гігієни дітей шкільного віку Інституту охорони здоров"я дітей та підлітків АМН України.

-- Якщо скласти рейтинг шкільних хвороб, які є основними?

-- Лідирують у цьому рейтингу хвороби опорно-рухового апарату, зокрема мова про проблеми постави, такі як сутулість та сколіоз. Друге місце обіймають ендокринні захворювання, що найчастіше проявляються проблемами зайвої ваги, третє -- хвороби дихальної системи. Це алергія, бронхіальна астма, причиною чого є зокрема наявність грибка у шкільних кабінетах.

Додайте до цього списку проблеми із зором, мова зокрема про шкільну міопію (короткозорість). Стається таке через погане і неправильне освітлення в класах та вдома за робочим столом, часте просиджування за екраном монітора. А також чільне місце у цьому списку обіймають захворювання шлунково-кишкового тракту,
найчастіше мова про гастрити (до чого призводить нерегулярне харчування, часте споживання снеків та солодких газованих напоїв).

Що найгірше, режим дня школяра загалом є вкрай нерегламентованим. Діти рано прокидаються, натомість до ночі сидять за комп"ютерами. На навчання учні приходять невиспанеми. Від цього потерпає як нервова система, так і серцево-судинна. Більшість при цьому провадить малоруховий спосіб життя. От загалом і маємо вкрай невтішну ситуацію, адже відносно здоровими є лише десять
відсоткій школярів в нашій країні.

-- Тож хто у цьому винен, школа чи батьки?

-- Украй необхідно, аби за станом здоров"я дітей у навчальних закладах стежив санолог, це фахівець, що займається формуванням (!) потенціалу здоров"я дитини. 

Але неправильно було б у всьому звинувачувати лише освітян чи медиків. Доволі поширеними бувають ситуації бездіяльності батьків. Нерідко трапляється, що під час медогляду батькам рекомендують показати дитину профільному спеціалісту. Для цього нерідко слід пройти додаткові обстеження й навіть побути під
наглядом лікаря у стаціонарі. Тоді як батьки часто цього не роблять.

Більше того, вони лише усно повідомляють класному керівникові про підозру на проблеми, скажімо, в роботі серцево-судинної системи дитини. Але цю інформацію не отримує вчитель фізкультури та шкільний медик...

Тож не варто шукати винних, потрібно, аби кожен сумлінно виконував свої обов"язки. Як освітяни, так і батьки мають піднімати рівень власної відповідальності за здоров"я дитини. Інакше йдеться про прямі передумови для виходу школяра в доросле життя із цілим букетом важких недуг.

Реклама

Читайте також:

Тема дня

17 листопада -- Всесвітній день боротьби проти хронічної обструктивної хвороби легень
За оцінками ВООЗ, сьогодні від цієї  хвороби страждає понад 210 мільйонів осіб у світі. А вже за 15 років ХОХЛ стане третьою за значимістю причиною смерті в усьому світі.
У столиці збільшилась кількість хворих на менінгококову інфекцію, повідомили у Департаменті охорони здоров’я КМДА.

Новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.