"Тривала відсутність відпустки може спровокувати розвиток важкої хвороби", - гастроентеролог

Прийнято вважати, нібито виразка належить до числа так званих сезонних хвороб, а отже нагадує про себе лише восени чи навесні. Однак медики запевняють: влітку не меншає хворих із виразкою. Виявляється, дуже часто причиною розвитку чи загострення цієї недуиг є стрес...

Але якою є залежність між нервуваннями й розвитком виразкової 
хвороби?

-- Доволі часто виразка розвивається на фоні стресу -- гострого чи хронічного. Тоді в організмі виділяється підвищена кількість адреналіну, цей гормон стресу потрапляє в кров, провокуючи спазм дрібних судин та артерій. Це призводить до порушення живлення стінок шлунка й дванадцятипалої кишки, -- говорить Звенислава
Костур, лікар -- гастроентеролог.

І от що тоді відбувається, за нормальних умов судини постачають кров до слизової оболонки органів шлунково-кишкового тракту, забезпечуючи її киснем. Тоді як під час потужного чи тривалого стркесу розвивається кисневе голодування стінок шлунка чи дванадцятипалої кишки, наслідком чого є порушення їх живлення й
розвиток процесу виразкування.

Відтак до провокуючих розвиток хвороби факторів належить перевтома, нервування, виснаження на роботі, тривала відсутність відпустки. Буває також, що людині довелось раптово змінити режим дня (приміром, якщо потрібно перейти працювати на нічні зміни), що супроводжується значним психічним та нервовим навантаженням. Організмові непросто змінити свої біоритми, відбувається
порушення нервової регуляції стінок органів травлення, розвивається збій у виділенні травних соків, гормонів та ферментів. Такий дисбаланс може призвести до виразкування.

-- Людина відчуває такі хворобливі зміни в роботі свого організму?

-- Звісно, таке неможливо не відчути, адже хворого починають доймати голодні та нічні болі у верхній ділянці живота, печія, нудота чи блювота. Окрім того розвиваються так звані симптоми стресу, мова про головні болі, безсоння, швидку втомлюваність. За таких обставин необхідно чимшвидше пройти обстеження.

Для цього можна здати кров, кал чи пройти ендоскопію з біопсією шлунка (тоді ж визначають чутливість до ліків). А найбільш достовірним є так званий дихальний тест (хворий дихає в спеціальну трубку, в результаті аналізу отримуємо позитивний чи негативний результат щодо наявності небезпечного мікроба хелікобактер пілорі, котрий у більшості випадків провокує розвиток виразки). Додам, що за умов розвитку стресової виразки знадобиться додаткова консультація невропатолога та
психотерапевта, тоді лікарі призначають комплексне лікування.

А, що найважливіше, необхідно буде дотримуватись дієти, в раціоні хворого не має бути гострих та смажених страв, маринадів, спецій, кави й чаю. Натомість раціон має складатися з каш (рис, ячмінь, вівсянка), супів та пюре, аби на ураженій слизовій оболонці утворилась плівка. Також варто пити заспокійливі чаї, приймати
ванни з відварів хвої чи розмарину (температура води має становити 37 градусів, всього не менше 10 сеансів).

І майте на увазі, стресова виразка загоюється лише за умови, якщо людина більше не потерпає від стресу. 

Реклама

Читайте також:

Тема дня

На узбережжі Чорного моря триває пляжний сезон. Але не для всіх він запам'ятається радісними подіями.
Двомісячне немовля померло від кашлюку... Це сталось на Львівщині.

Новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.