Фахівець: "Працювати при температурі повітря вище + 28 градусів - небезпечно для здоров'я"

Цей тиждень побив всі рекорди температурних показників. На градуснику -- поза плюс 35... І то, лише в тіні. Медики попереджають -- такі погодні умови загрожують здоров"ю і життю, що, на жаль, вже відбулось - у Львові в громадському транспорті 
знепритомніла 60-річна жінка. Лікарям, що приїхали на виклик, не вдалось врятувати її життя...

Зважаючи на ситуацію, спеціалісти закликають не виходити з дому без нагальної потреби з 11 до 17 години дня. А що ж робити тим, хто в ці дні не на відпочинку, а змушений виконувати свої професійні обов"язки?

Про причини такої погоди, можливі наслідки та заходи безпеки розповіли Світлана Юревич, головний державний інспектор відділу з питань гігієни праці управління Держпраці; Володимир Караваєв, заступник голови ради Загальнонаціонального форуму безпеки дорожнього руху; і Анатолiй Дорогий, доктор медичних наук,
завiдувач лабораторiєю наукових проблем амбулаторної допомоги ННЦ "Iнститут кардiологiї iменi М. Д. Стражеска".

-- У теплих країнах обов"язковою традицією літнього сезону є сієста, коли усі, в тому числі й працівники, відпочивають від спеки. Чи мають на це право українці?

С. Юревич: -- Згідно з діючими нормами, верхня межа температури повітря під час літнього періоду має становити 28, це якщо мова про легку фізичну роботу роботу на постійному місці (якщо людина проводить там не менше 50 % свого робочого часу або 2 години поспіль). А для праці на непостійних робочих місцях (наприклад,
мова інспектора), цей показник не має бути вищим 30 градусів. При тім допустимий показник відносної вологості становить 55 %. Зауважте, для працівників, що займаються важкою фізичною працею, ці показники знижуються до 26 й 28 градусів, відповідно.

У випадку ж, якщо температура повітря перевищує допустимий рівень, тривалість перерв має бути збільшено і цей показник повинен становити не менше 10 % робочого часу на кожні 2 градуси перевищення. Іншими словами, за умов спеки, якщо немає вентиляторів чи кондиціонерів, люди мають менше працювати,
при тім необхідно покращити питний режим. Якщо таких норм не  дотримуватись, працівники просто млітимуть, загалом робота за  умов спеки є надважким навантаженням на організм. 

Однак, рішення про скорочення тривалості робочого дня повинен  приймати керівник, узгоджуючи це з підлеглими.

-- Бували такі прецеденти?

В. Караваєв: -- Кілька років тому надворі встановилась спека поза 30 градусів, а в кабінетах не було кондиціонерів, працювати в таких умовах нереально. Тож спершу ми з колегами звернули увагу на рекомендації ВООЗ, де зазначено, мовляв, під час спекотної погоди робочий день має бути скорочено на одну годину з кожним
градусом, що перевищує норму. Норма становить 28 градусів, тож при показнику 29 градусів робочий день слід скоротити на годину, якщо надворі -- 30, -- на дві години. Тоді ми написали листа керівництву з проханням скоротити робочий день через погодні умови. Що і було реалізовано, а одного разу тривалість роботи зменшили аж на чотири години, відповідно до норм.

А. Дорогий: -- Якщо не вдаватись до таких запобіжних заходів,  людина на робочому місці від перегріву може зазнати теплового удару, серцевого нападу, можуть загостритись хронічні хвороби. Під ударом в першу чергу опиняється серце і мозок. А все тому, що наш організм генетично не розрахований на перебування в умовах
надмірної спеки, що вже казати про виконання професійних обов"язків. Ми не адаптовані до таких аномальних температур повітря, регуляторні системи можуть не впоратися. Тому й необхідно знижувати навантаження й скорочувати робочий день. Або ж можна змінити на період спеки режим роботи, скажімо, перенести початок робочого дня на годину раніше.

І пам"ятайте, в умовах спеки організм потребує регулярного поновлення рідини й дотримання режиму збереження енергії. 

Реклама

Читайте також:

Тема дня

17 листопада -- Всесвітній день боротьби проти хронічної обструктивної хвороби легень
За оцінками ВООЗ, сьогодні від цієї  хвороби страждає понад 210 мільйонів осіб у світі. А вже за 15 років ХОХЛ стане третьою за значимістю причиною смерті в усьому світі.
У столиці збільшилась кількість хворих на менінгококову інфекцію, повідомили у Департаменті охорони здоров’я КМДА.

Новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.