Учені виділили 21 варіант генетичних мутацій, що провокують рак

Медики тепер мають повний список генетичних змін, якi провокують рак. Його склали науковці з геномного дослідницького центру в Кембриджширі (Інститут Сенгера, Велика Британія), проаналізувавши біоматеріал понад 7000 ракових пацієнтів і майже 5 мільйонів клітинних мутацій у їх організмі.

Це допомогло виділити 21 варіант мутаційного процесу, що провокує 30 типів злоякісних новоутворів. Дослідники також встановили, що кожному виду раку відповідає різне число таких варіацій.

Британські науковцi вважають, що їхнє відкриття дає нове розуміння причин і
шляхів розвитку онкозахворювань, що може призвести до прориву в їх терапії та профілактиці.

-- Це перше дослідження геномів раку такого масштабу, перший детальний огляд мутацій, що провокують виникнення і ріст ракових клітин. Однак ученi й раніше знали, що саме мутації беруть участь у зародженні раку, були визначені  найвідвертіші мутагени, -- прокоментував новину Володимир Шуваліков, кандидат біологічних наук.

-- Вплив яких мутагенів є найбiльш небезпечним?

-- Усе залежить від дози і тривалості впливу. Наприклад, високі дози такого фізичного чинника, як іонізуюче випромінення, провокують променеву хворобу, а низькі дози, отримувані постійно, з часом призводять до багатьох видів раку. Цілий ряд вірусів вважають біологічними мутагенами, бо у клітинах, уражених вірусами, мутації спостерігають значно частіше, ніж у здорових. У цьому канцерогенному списку, наприклад, -- вірус папіломи людини.

А найбiльш підступними зі списку хімічних мутагенів є нітрати, нітрити, ароматичні вуглеводні та цикламати, а ми, часом не підозрюючи про це, щодня отримуємо їх з  їжею i з повітрям. Вони -- в овочах, що вирощені за прискореними технологіями, у копченій ковбасі та рибі, у харчових добавках, а ще у тютюновому димі, забрудненому повітрі великих міст тощо. Усі ці мутагени викликають зміни у структурі генів, створюючи умови для клітинних мутацій і розвитку онкопатологій.

-- Чи у всіх людей генетичні мутації провокують онкопатологію? Організм здатен цьому опиратися?

-- Щодоби в органiзмi людини у середньому виникає до мiльйона клiтин iз ушкодженими хромосомами, -- сказала Ольга Тимченко, доктор медичних наук.  -- Це і результат бiохiмiчних процесiв, що перебiгають неправильно, і наслiдок зовнiшнiх впливiв. Коли з імунітетом не все гаразд чи тиск довкілля надто сильний, анiж може стерпiти iмунна система, то клiтина зi змiненими хромосомами затримується, стає потенційним джерелом недуги як для самої особи, так і для її
нащадкiв.

Але якщо у людини добре працюють iмунiтет, неспецифiчнi та клiтиннi  системи захисту генетичного апарату, якi виробилися упродовж еволюцiї, то ушкодженi клiтини лiквiдуються. Якби цей механiзм не дiяв, то людство давно вимерло б.

Реклама

Читайте також:

Тема дня

17 листопада -- Всесвітній день боротьби проти хронічної обструктивної хвороби легень
За оцінками ВООЗ, сьогодні від цієї  хвороби страждає понад 210 мільйонів осіб у світі. А вже за 15 років ХОХЛ стане третьою за значимістю причиною смерті в усьому світі.
У столиці збільшилась кількість хворих на менінгококову інфекцію, повідомили у Департаменті охорони здоров’я КМДА.

Новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.