Людський мозок здатен виробляти новi нервовi клiтини навiть у дорослому вiцi

Багато з нас знайомi з фразою "Нервовi клiтини не вiдновлюються". Та й у науцi ще донедавна iснувала думка, що нервова система є статичною та нездатною до регенерацiї. Проте останнi дослiдження дедалi бiльше переконують, що це не так.

Нейрогенез (утворення нейронiв та створення нейрональної мережi) вiдбувається не лише у перiод внутрiшньоутробного розвитку, а й у дорослому вiцi. Вiдтак, тi нервовi клiтини, що гинуть, замiнюються новоствореними.

У Прiнстонському унiверситетi (США) завершили дослiдження нейрогенезу у приматiв. Висновком стало те, що у людському мозку також вiдбувається процес вiдновлення нейронiв. Що це може означати для науки i для кожного з нас, розпитуємо Олександра Бобровника, невролога Ценру нейрохiрургiї та неврологiї.

-- Що ж насправдi вiдбувається у нашому мозку? Чи правда, що на змiну загиблим нервовим клiтинам приходять новi?

-- Основною одиницею нервової системи є нейрони -- високоспецiалiзованi нервовi клiтини. У людському мозку їх налiчується бiльше 100 мiльярдiв! Проте щодня гине близько 10 тисяч нейронiв -- тi, якi вже виконали певну функцiю. А за певних обставин -- наприклад, при травмi спинного мозку, при iнсультi тощо -- гине ще бiльше цих клiтин.

Ще недавно вважалося, що цей процес є незворотнім. Проте дослiди на гризунах та приматах показали, що замiсть загиблих клiтин "вмикаються" новi нейрони або ж утворюють новi зв'язки. А, наприклад, у птахiв новi нейрони утворюються у так званому "вокальному" центрi мозку. А останнiм часом було виявлено, що такi самi процеси вiдбуваються й у людини. Прийому йдеться не лише про пренатальний перiод, коли нейрогенез є найбiльш активним. У дорослих людей новi нейрони виробляються у гiпокампi (частинi мозку) -- до кiлькох тисяч на день.

Хоча деякi дослiдники вважають, що вiдновлюються не нейрони, а iншi клiтини нервової системи -- глiї, що мають захисну та харчову функцiю. Тобто, попереду ще багато роботи.

-- Якщо це справдi так, це означає, що процеси старiння мозку, якi характеризуються зменшенням кiлькостi нейронiв та послабленням зв'язкiв мiж ними, можна призупинити?

-- Доведення того, що нервовi клiтини вiдновлюються, справдi можна вважати знаковою подiєю у науцi. Адже на основi цього можна створювати новi преперати  для людей iз втраченими функцiями мозку чи невилiковними хворобами. Або ж навчитися направляти новi нейрони у пошкодженi дiлянки мозку, щоб вiдновити їх дiяльнiсть.

Наразi вiдновлюванiсть нейронiв доведено лише у лабораторних умовах. Перед тим, як застосовувати це у клiнiчнiй практицi, треба з'ясувати ще багато чого. Так, навiть якщо у мозку щура пiд мiкроскопом було помiчено утворення нового нейрону, це ще не означає, що буде вiдновлено якусь функцiю. Хоча загалом новi дослiдження справдi "перевернули" попереднi уявлення про дiяльнiсть нервової системи.

До слова

Не так давно вченi з Данiї виявили фермент, який вiдповiдає за вiдновлення нервових волокон. Цей фермент, який отримав назву Mst3b, вiдновлює аксони (вiдростки нейронiв, що вiдповiдають за передачу нервових iмпульсiв), причому як у центральнiй нервовiй системi, так i у периферiйнiй. Дослiди на щурах показали, що без нього регенерацiї нервових волокон не вiдбувається. Це вiдкриття дає широкi можливостi для лiкування та реабiлiтацiї пацiентiв пiсля iнсультiв, пошкоджень спиного мозку або травм голови.

Реклама

Читайте також:

Тема дня

Одним з найважчих наслідків застуди є гайморит.

Новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.