Вiруси частiше "чіпляються" до людей, що перебувають у станi стресу

Багато лiкарiв наголошують, що успiшним фактором протистояння сезонним епiдемiям є міцна нервова система. Коли людина нервується, перебуває у станi тривоги чи стресу, це робить її беззахисною перед iнфекцiями та вiрусами.

А, власне, яким чином стрес впливає на iмунiтет? Який зв'язок є  мiж нервами та хворобами? I куди можна подiтися вiд того всюдисущого стресу? Говоримо про це з Вiталiєм Осташком, лiкарем-невропатологои вищої категорiї.

-- Тобто, твердження "Всi хвороби вiд нервiв" таки має сенс?

-- Це доведений медичний факт. Адже нервова система вiдповiдає не лише за передачу iмпульсiв чи швiдкiсть реакцiй. У головному мозку є такi залози, як гiпофiз и гiпоталамус, якi продукують певнi гормони. Крiм того, саме у гiпофiзарно- гiпоталамуснiй системi вiдбувається взаємодiя хiмiчних та електричних реакцiй, що виникають у спокою або ж пiд час емоцiйного напруження. Пiд час стресу у гiпофiзi видiляються нейрогормони, у наднирниках -- адреналiн та норадреналiн, якi, своєю чергою, дiють на багато органiв та систем.

Насамперед, це стосується iмунної системи. Стрес виснажує органiзм, витягуючи з нього вiтамiни та мiкроелементи (так, пiд час емоцiного напруження надмiрно видiляються iони калiю та натрiю), а тому органiзму нема з чого вибудовувати захист.

-- А що саме вiдбувається в органiзмi людини пiд час сильного емоцiйного напруження?

-- Пiд дiєю гормонiв стресу пiдвищується серцевий ритм, "скаче" тиск, спазмуються судини, згущується кров. Вiдповiдно, людина втрачає здатнiсть опиратися iнфекцiям, у неї виникають iншi соматичнi прояви -- головний бiль, м'язевi спазми, якi, своєю чергою, призводять до розвитку серцево-судиних вхороб, патологiї травної системи тощо.

Втiм, iснують рiзнi стреси. Наприклад, гострий стрес (викликаний переляком, якоюсь сваркою) є навiть корисним -- вiн мобiлiзує ресурси органiзму. Адже вiдомi випадки, коли пiд час сильного переляку люди бiгли з величезною швiдкiстю, перестрибували високi перешкоди, тодi як у "звичайному" станi повторити цього не могли. А от хронiчний стрес є дуже небезпечним. Постiйно виликаючи змiни в органiзмi, використовуючи марно його ресурси, вiн врештi руйнує його.

Так, постiйнi спазми судин перетворюються на вегето-судинну дистонiю, яка, стаючи хронiчною, призводить до iнфарктiв та iнсультiв. При згущуваннi кровi (це може статися як внаслiдок дiї гормонiв стресу, так i при деяких розладах поведiнки  -- скажiмо, людина часто "нервово" бiгає у туалет) страждає серце. На фонi хронiчного стресу розвиваються рiзноманiтнi неврози, депресiї.  Тобто, стрес -- не лише перiод поганого настрою, це багатогранна реакцiя органiзму.

-- Що ж робити? Адже вiд стресу не втечеш...

-- Вiд повсякденних стресiв не застрахований нiхто, але найгiрше -- коли вони накопичуються. Оскiльки походження стресу психологiчне (важлива не проблема, а наше вiдношення до неї), то й боротися з ним треба психологiчно. Жоднi чаї з м'яти чи валерiанка не допоможуть, коли людина незадоволена своїм особистим життям чи працює в умовах постiйної конкуренцiї.

Тому треба навчитися керувати своїми емоцiями. Це можливо досягти завдяки аутотренiнгу (але не плутайте це з самонавiюванням). Адже насправдi наша внутрiшня сила є дуже потужною, вона може впливати на тiло. I це необов'язково розумiти, головне -- прийняти.

Аутотренiнг -- це система тренувань, яка дає можливiсть контролювати тiло та емоцiї. Витратити на це треба лише п'ять хвилин на день. Бажано, щоб в цей час ви нiкуди не поспiшали, а змогли повнiстю зосередитися на собi. Спочатку треба  навчитися розслаблятися. Для цього краще лягти, 2-3 рази глибоко вдихнути та видохнути та спробувати розслабити абсолютно всi м'язи. Якщо займатиметеся щодня, за 3-4 тижнi навчитеся розслабляти тiло. Це, до речi, дозволить позбутися багатьох м'язевих спазмiв та зажимiв.

Пiзнiше таким самим чином можна буде подумки "пройтися" внутрiшнiми органами, навчитися вiдчувати їх. А пiзнiше зумiєте керувати й емоцiями. Так можна позбутися стану хронiчного стресу, а з ним -- багатьох хвороб.

Реклама

Читайте також:

Тема дня

У багатьох зимові застуди супроводжуються ураженням горла й
Для профiлактики серцево-судинних хвороб раз на пiвроку треба проводити курс очищення судин
Хочемо того чи нi,  але з вiком стiнки судин засмічуються холестериновими бляшками, якi з часом можуть  навiть перекрити просвiт судини.

Новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.