
Грижа, вивихи плечей, розрив зв"язок -- такі проблеми зі здоров"я можна вилікувати завдяки одному простому заняттю -- моржуванню. У всякому разі, таким є досвід 57-річного Івана Папушенка, який кілька років тому почав загартовуватись у воді і тепер жодного дня не проводить без цього заняття.
Про те, чому саме такий метод оздоровлення обрав, розповів читачам "Доброго лікаря" пан Папушенко, президент Асоціації моржів Придунав'я.
-- Я майстер спорту з вільнох боротьби, звик до регулярних тренувань, але згодом почав приділяти час бізнес-проектам, пропадав на роботі з п"ятої години ранку до першої ночі. Та бажання займатись в залі перемогло, тож після тривалої перерви
повернувся на тренування. Взявся за серйозне навантаження, переоцінивши рівень підготовки, результат був плачевний -- грижа хребта. Мене скрутило, потерпав від болю, проходив лікування, результату жодного... І тоді я зрозумів, що треба самому докласти зусиль, аби повернути, чи то пак, відновити своє здоров"я. Я пішов на Дунай, то були саме на Водохреща 9 років тому. Відтоді почав щодня плавати, не залежно від погоди. Тож спершу на плавання у холодній воді витрачав 10-секунд, але згодом по-волі збільшував цей час. Тепер плаваю годину і більше.
-- Це якось допомогло?
-- Вже за півроку я забув про проблеми зі спиною. Згодом на тренуваннях чи змаганнях зазнавав травм зі зв"язками, не знадобились мазі чи якісь процедури, вода все вилікувала! А одного разу (на чемпіонаті світу з дзюдо в 2013 році) травмував обидва плеча, я тоді руки не міг підняти через сильний біль. Завдяки Дунаю травми минулись. Зрештою, у воді минають наслідки крепатури, все завдяки покращенню кровообігу. Тож я просто забув про хвороби, у цьому допомогла сила природи.
Підверджень такої цілющої дії безліч, я особисто бачив хлопця, якого батьки не могли на ноги поставити після аварії, у нього була пошкоджена спина, нічого не допомагало. Але привезли на річку, вдягнули жилет, почали з тренером з моржування робити вправи з лікувальної фізкультури. І все змінилось на краще!
-- А починати моржувати взимку безпечно?
-- Мої дві дочки 8 років тому на Водохреща вперше занурились, їм тоді було 9 і 11 років. При цьому потрібно зробили три присідання, це 10 секунд. Діти не захворіли, скажу більше, відтоді вони перестали хворіти. Тож узимку також можна починати,
а, якщо заходити у воду щодня, щоразу бодай на кілька секунд збільшуючи тривалість перебування у воді, можна досягти кількох хвилин чи більшого показника, який буде для вас комфортним. Моя дочка кілька років тому брала участь у різдвяному запливі, вона пливла 15 хвилин у льодяній воді!
-- У чому секрет цілющої дії води, як гадаєте?
-- Вода лікує й оздоровлює, це беззаперечний факт, особливо взимку. Температура води від нуля до плюс чотирьох вважається рідким льодом, в ній немає збудників, вона стерильна і цілюща. Навіть плавання в такій воді інакше -- сповільнене.
Такі заняття мають ефект крапельниці. Коли через проблеми зі здоров"ям лікарі призначають крапельницю, вода забезпечить вас таким ефектом безплатно, адже тоді від кінчиків пальців до 40 % крові скеровується в тулуб, завдяки чому покращується кровообіг. Зайдете в крижану воду річки, й кожна точка вашого тіла зазнає одночасного позитивного впливу. А на фоні посилення кровообігу всі органи й системи починають працювати краще й ефективніше.
-- Є правила, яких варто дотримуватись при тім?
-- Я вам так скажу, перед тренуванням з боротьби, обов"язково треба розім"ятись, аби підготуватись до різких рухів. А у воді ми рухаємось плавно, тому перед тим, як увійти у воду, я часто виконую лише вправи з м"ячем, але нерідко заходжу й просто так, але я вже маю досвід у цій справі, новачкам раджу спершу розім"ятись.
Я плаваю щодня протягом години, взимку обов"язково у шапці. Зараз повітря холодніше за воду, тому, коли заходимо в річку, тіло навіть зігрівається. Наприкінці виконую бодай 100 присідань у воді. А тоді важливо вдягнути халат (або інший зручний одяг, аби повністю ввібрав воду) й теплі капці. Варто виконати кілька вправ
чи побігати по піску або снігу босоніж, цього достатньо, щоби на морозі не змерзнути, це ще й масаж стоп, що також дуже корисно для здоров"я.
Загалом можу вас запевнити, плавання у крижаній воді -- це щоразу перемога над собою, таке відчуття дуже допомагає підтримувати бойовий дух. А мені завжди було цікаво випробовувати свої можливості, тому беру участь у змаганнях. У січні 2012 року відбувся мій дебют, тоді проходив Український турнір на тривалість запливу. В лютому 2013 року я брав участь в естафетному запливі в першому міжконтинентальному естафетному запливі через Берингову протоку, плив о першій годині ночі при температурі води нуль градусів. Першого квітня 2013 року в
льодяній воді проплив в Чорному морі (Одеса) одну годину 12 хвилин. А потім на кубку зимового Дунаю проплив у льодяній воді одну годину три хвилини.
Загалом можу стверджувати: занурюватись чи плавати у крижаній воді може кожен. Та людей можна поділити на дві категорії -- ті, хто може себе пересилити, й хто не може (чи то, правильніше, не хоче). Все залежить лише від внутрішнього налаштування й прагнень. Важливо розуміти: не слід боятись чи перемагати воду, з
нею можна лише подружитись. Якось перед змаганнями я потрапив на зустріч із якутським шаманом, той поділився важливим правилом: "З поганими думками не заходьте у воду, природу треба поважати, її не можна засмічувати". Натомість в наших водоймах потрібно контролювати ситуацію, бо там багато зайвих предметів. Тому я завжди беру із собою маленький ніж, одного разу завдяки цьому звільнився від рибальської волосіні, яка була в воді й намоталась на ногу.
-- Не набридає?
-- Я звичайна людина, буває, звісно, що не хочеться виходити з хати, але тоді я прошу в Дуная, аби дав мені здоров"я й енергії. Важливо заходити у воду в гарному гуморі, без поганих думок, вода ж бо -- це живий організм! А організм людини ж також складається з рідини, тому пам"ятайте, наші думки несуть енергію, яка може
мати вплив, як позитивний, так і негативний.
Після плавання я завжди виходжу в піднесеному настрої, адже в організмі в цей час продукуються ендорфіни -- гормони щастя, звідси й відчуття бадьорості, і здоров"я!
До речі, на березі ми з однодумцями (моржами) змайстрували цього сезону пересувну баню -- з пічкою, камінням і лежаками. Це взимку також дуже корисно -- для здоров"я судин в першу чергу. Що дивно, після бані вода в річці видається по-літньому теплою, навіть бігати після цього легше.
Я переконаний, якщо ми хочемо бути здоровою нацією, нам потрібно бути ближчими до природи. Для порівняння, у Фінляндії (розвинута країна) налічується 50 тисяч моржів, там на берегах водоймищ стоять криті перевдягалки з теплим кахелем і холодною й гарячою водою -- для моржів. А в Україні прихильників оздоровлення у холодній воді -- всього близько 5 тисяч. Нам є куди рухатись!